查看文章

Постановка проблеми. Сучасну динаміку світової економіки визначають наслідки глобальної фінансово-економічної кризи, та здатність учасників світового господарства адаптуватись до нових реалій сьогодення. Експерти Світового банку в звіті «Глобальний економічний прогноз-2011» констатують вихід на передкризові показники в більшості країн, що розвиваються, в значній мірі-завдяки значно меншому кризовому спаду, та значному зростанню внутрішніх ринків [1, С. 3]. В той час як країни з високим рівнем доходу не показали високих темпів відновлення. Продовження фінансової кризи, реструктуризація банківського сектору та висока споживча заборгованість обумовлюють доволі песимістичний прогноз до 2012 р.

Водночас, саме під час кризи відбувається формування передумов для інтелектуального та інноваційного оновлення економіки та суспільства. Післякризовий період є найкращим для фокусування на довгострокових завданнях шляхом запровадження нових механізмів взаємодії та підтримки учасників інноваційного процесу на всіх рівнях глобальної економіки. Визнання необхідності розробки оновлених стратегій розвитку з врахуванням нових реалій післякризового світу та інноваційно-інтеграційних імперативів конкурентоспроможності, стає на порядку денному. Здатність суб'єктів світового господарства до своєчасного реагування на нові виклики глобальної конкуренції визначає подальші перспективи їхнього розвитку.