查看文章

У харчуванні людей різних вікових груп важливе місце займають овочі й фрукти та продукція, виготовлена з них способом промислової переробки. Виходячи з нормативів, середнє споживання продукції у свіжому вигляді на душу населення повинно становити 80%, а в переробленому–20%. У США цей показник становить 50%, а в ряді європейських країн перевищує 70%[1]. Переробка плодоовочевої продукції дозволяє компенсувати дефіцит свіжих овочів і фруктів в осінньо-зимовий період і забезпечити раціональне й більш рівномірне харчування населення протягом року. Попит на консервовані овочі та фрукти в Україні стабільно зростає: за останні п’ятнадцять років структура споживання плодоовочевих консервів у державі збільшилася втричі, а в деяких містах обсяги досягають двох третіх від загального споживання [2]. Внутрішній ринок заповнений плодоовочевою продукцією вітчизняних і зарубіжних виробників (60-70%), причому продукція останніх нерідко більш конкурентоспроможна за якістю, ціною та дизайном. Лідерство на ринку займають 3 вітчизняні торговельні марки–„Верес”,„Чумак” та „Jаffа”. Тому перед вітчизняними виробниками постає завдання удосконалювати виробництво плодоовочевої консервної продукції з біологічно корисними компонентами, при зниженні собівартості всіх її видів, що значною мірою залежить від обліку витрат виробництва як основної функції управління підприємством. Відсутність єдиного підходу до вибору методу обліку витрат у сучасних умовах вимагає вирішення даної проблеми. В Україні теоретичні засади методології …