У статті досліджується правова природа гарантій адвокатської діяльності, які можна охарактеризувати в якості індемнітету адвоката. Аналізуються погляди науковців, а також нормативне регулювання (як за українським законодавством, так і у відповідності до міжнародних стандартів адвокатської професії) щодо гарантій, які становлять індемнітет адвоката. Робиться висновок, що недоліки в побудові норм та відсутність належної процедури реалізації індемнітету адвоката, певним чином нівелює можливість існування надійного механізму гарантування діяльності адвоката.