Поліграф (грецькою poli–багато, graphos–пишу)–багатоканальний психофізіологічний пристрій, призначений для реєстрації та запису у реальному часі показників емоційного напруження, що виникає у відповідь на інформацію у вигляді слів, словосполучень, малюнків, фотокарток. Поліграф–багатоцільовий прилад, призначений для одночасної реєстрації дихання, кров’яного тиску, біострумів (мозку, серця, скелетної і гладкої мускулатури і т. п.) та інших фізіологічних процесів. В Україні застосування поліграфа законодавством не врегульовано. Наразі існує лише Проект Закону України «Про доповнення Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо використання поліграфа (детектора брехні)» від 12 березня 2013 р. Незважаючи на відсутність законів про використання поліграфа, він дедалі активніше використовується в контексті боротьби зі злочинністю. У світовій практиці опитування з використанням поліграфа застосовують для вирішення завдань двох класів. а) Коли опитуваний піддається перевірці на приховування інформації, що становить інтерес для досудового розслідування. б) Скринінгові (від англ. screen–просівати, перевіряти на благонадійність) перевірки при відборі кадрів, оцінці працюючого персоналу та своєчасного виявлення його можливої нелояльності [2]. Як свідчить досвід правоохоронних органів зарубіжних країн, можна виділити три основні підходи до визначення правового статусу результатів застосування поліграфа при розкритті та розслідуванні кримінальних правопорушень: