Розглянуто можливості дослідження конкурентоспроможності підприємств хлібопекарської галузі. Підкреслено, що на даному етапі розвитку економіки вивчення конкурентоспроможності підприємства заохочує керівників до перспективного мислення, наочно демонструє взаємозв’язок обов’язків усіх посадових осіб, веде до чіткої координації зусиль, робить фірму підготовленою до раптових змін, примушує фірму чіткіше визначати свої завдання, дає змогу встановити показники діяльності фірми для подальшого контролю. Запропоновано перспективи подальшої діяльності підприємств хлібопекарської галузі.

Зі здобуттям Україною незалежності і переходом до ринкових методів господарювання пріоритетним напрямом державної політики був обраний розвиток країни відповідно до принципів концепції стійкого розвитку. Проте економічна та політична нестабільність стали перешкодою на шляху його практичної реалізації. Для сільського господарства проблема забезпечення економічної стійкості, внаслідок затяжної кризи, набула особливої гостроти і стосується як аграрного сектору країни в цілому, так і його структурних одиниць зокрема. За таких умов, вона стає все більшої актуальною, а тому вимагає ґрунтовного дослідження теоретичних та прикладних аспектів не лише науковцями, а й спеціалістами–практиками. Вирішення проблема забезпечення економічної стійкості сільського господарстває потребує комплексного підходу і включає в себе досягнення стійкого розвитку сільських територій та забезпечення стійкості сільськогосподарського виробництва [4]. Як свідчать статистичні дані, 60% загального обсягу валової продукції сільського господарства створюють господарства населення і лише 40%–сільськогосподарські підприємства. А це обумовлює необхідність зосередження особливої уваги на нарощування потенціалу та забезпеченні економічної стійкості саме агроформувань. Отже, одним з головних завдань економістів є створення концептуальних та прикладних основ для забезпечення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств як надійного підґрунтя для їх стабільного функціонування в довгостроковій перспективі. Широке коло питань пов'язаних з проблемою забезпечення стійкості як господарського комплексу в цілому, так і його галузей та підприємств зокрема досліджувалося в роботах багатьох зарубіжних та українських вчених. Більшість науковців розглядають економічну стійкість підприємства лише як одну зі складових його загальної стійкості (І. Демидова, Є. Ніколаєв, Г. Саєнко, О. Шубравська). Тоді як є ряд вчених, які, усвідомлюючи найбільш вагомий вплив економічної складової, визначають економічну стійкість суб'єктів господарювання як окрему категорію (В. Крохмаль, С. Плєсняєва, В. Соченко, О. Чайковська,). Існують суттєві розбіжності і в поглядах науковців щодо складових економічної стійкості підприємств та їх пріоритетності. Більшість вчених, вважають основою економічної стійкості підприємства її фінансову складову і приділяють найбільшу увагу саме її дослідженню (Н. Давиденко, Т. Керанчук, М. Крейніна, Л. Лях, С. Михайлов, С. Плєсняєва, Н. Соловйова). На думку Т. Бердникової, основою для інших видів стійкості суб’єктів господарювання виступає виробнича стійкість. В той час як ряд вчених відмічають пріоритетність екологічної складової в процесі забезпечення економічної стійкості господарства (Р. Кучуков, А. Савка,). Однак всі науковці визнають, що для забезпечення ефективного функціонування підприємства в довгостроковій …