Глобальне потепління клімату Землі не полишає турбувати природодослідників різних напрямків через загрозу його для існування гідробіонтів. На Українському Поліссі ця проблема набрала актуальності 20-25 років назад. Відтоді одним із найзагрозливіших наслідків глобальних кліматичних зрушень у цій ландшафтнокліматичній зоні стало прогресуюче скорочення як загальної кількості, так і площ більшості компонентів її гідромережі. Це спонукало повне зникнення високопродуктивних стоячих, рідше–проточних і напівпроточних водойм і водотоків. В інших випадках відбулося перетворення їх у низькопродуктивні водні об’єкти, які підпадають регресивним сукцесіям унаслідок зростання рік від року ступеня арідності умов довкілля.

Важливим завданням сучасної гідроекології є з’ясування комплексу тих пристосувань (етологічних, фізіологічних, біохімічних), які дозволяють гідробіонтам зберігати життєздатність за нових малосприятливих для них кліматичних умов. Мета даного дослідження–з’ясування тривалості умов десикації на значення високоінформативного трофологічного показника, а саме: на величину середньодобового раціону витушки рогової Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758)–одного з найпоширеніших у гідромережі України представників легеневих черевоногих молюсків (Pulmonata).