Розвиток медицини і науково-технічний прогрес призвели до перегляду ставлення людини до смерті. Більшість із порушених етичних проблем виявилися безпосередньо пов'язані з визначенням і критеріями смерті, а також із розробленням тестів, що дозволяють встановити її факт. Історія концепції смерті мозку - від опису окремого клінічного випадку «позамежної коми» до появи і нормативно-правового закріплення принципово нового критерію, є однією з найважливіших подій сучасної культури. Саме у руслі розвитку критерію і концепції смерті мозку, в проблемному просторі біоетики зароджується нове поняття смерті як єдиного, змістовного процесу старіння, вмирання і припинення існування людини.