У дослідженні взяли участь 104 здорових і праворуких чоловіків у віці від 19 до 21 року, які за значенням медіани розподілу усередненої у всіх частках кори індивідуальної частоти α-активності (IAF) були розділені на дві групи–з високим (n= 53, IAF≥ 10, 04 Гц) і низьким (n= 51, IAF≤ 10, 03 Гц) рівнями IAF. У чоловіків із високим рівнем IAF спостерігаються більш економічні та локальні активаційні процеси в корі і низхідні впливи фронтальної зони, що, ймовірно, є механізмом полегшення взаємодії часток кори. Чоловіки з низьким рівнем IAF відрізняються більш високою інтенсивністю застосування неспецифічних активаційних стратегій. Це свідчить про більшу суб’єктивну складність для них поставлених завдань та залучення додаткових механізмів для обробки інформації.