У сучасній українській історіографії тема визвольних змагань середини ХХ ст. є достатньо популярною. Історики вивчають у більшості випадків зовнішній бік історії-встановлюють факти, відслідковують канву подій. У біографічних дослідженнях про діячів ОУН і УПА також переважає цей макропідхід. Наразі ми маємо дуже мало робіт, що досліджують питання підпільного та повстанського повсякдення, аналізу життєдіяльності людини з урахуванням різностороннього контексту епохи, суспільства. Закерзонський відтинок боротьби у цьому плані також залишився поза увагою дослідників.