Актуальність теми. У Загальнодержавній цільовій соціальній програмі розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 роки зазначається, що одним із пріоритетних завдань є розвиток культури здоров’я молоді протягом освітнього процесу. Тому формування фізичної культури студентів слід розглядати саме як педагогічну проблему (розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 828-р). У зв’язку з цим пріоритетним завданням модернізації освіти є збереження та зміцнення здоров’я, формування цінностей здоров’я та здорового способу життя студентів (МС Гончаренко, 2015; ГП Грибан, 2014; ВВ Приходько, 2015 та інші).

Особливої актуальності зазначена проблема набула останніми роками серед студенток університетів–майбутніх матерів. Загальновідомо, що одним із найважливіших факторів залучення до здорового способу життя, зміцнення здоров’я, профілактики шкідливих звичок, підвищення рухової активності, підготовки до майбутнього материнства є заняття різними видами спорту, зокрема міні-футболом, який сьогодні завдяки своїй демократичності набуває дедалі більшої популярності у світі (СС Галюза, 2013; ВМ Костюкевич, 2006; ГА Лисенчук, 2009; ІГ Максименко, 2014 та інші). Однак аналіз літературних джерел і узагальнення досвіду практиків указують на те, що сьогодні існує низка проблем і суперечностей, які не дозволяють ефективно використовувати міні-футбол з метою зміцнення здоров’я студенток університетів як майбутніх матерів (ГП Грибан, 2014; СС Єрмаков, 2015; ЖЛ Козіна, 2014; ТЮ Круцевич, 2003; МО Носко, 2014; ВМ Платонов, 2015; ВВ Приходько, 2015; ОМ Школа, 2016 та інші):