Мета. Узагальнити відомості про особливості рослин гуара й маш, їхні генетичні ресурси, що зберігаються у світових колекціях, господарську цінність продукції і про перспективи вирощування цих нетрадиційних для України культур у південних регіонах. Матеріали та методика досліджень. Матеріалами досліджень слугували наукові праці з питань особливостей росту і розвитку, вирощування, поточних та перспективних ресурсних можливостей селекції гуара й маша в Україні та світі. Методи: кількісне та якісне порівняння, абстрактнологічний, аналітичний. Результати. У 2020–2021 рр. в Інституті зрошуваного землеробства НААН вивчались зразки колекції нової нішевої культури–гуар, надісланої з Національного центру генетичних ресурсів рослин України. Унаслідок дослідження впродовж двох років тривалості періоду вегетації отриманих зразків встановлено, що найкоротшим, 124, 5–125, 0 діб, характеризувались IU074659 Maharandi, IU074660 Sheetal, IU074657 Ankur. Не дозріли всі сформовані на рослині боби у зразків IU07466 Haldi bhati з тривалістю періоду вегетації 133 доби та у IU074658 Pusa Naubahar, 129, 5 діб, проте вони сформували максимальну врожайність. Найбільше насінини на рослині нараховувалось у IU074661 Haldi bhati–329 штук та у IU07465 Pusa Naubahar–262, 5 штук. Ці ж зразки сформували найкращу врожайність: IU07465 Pusa Naubahar, 315 г/м2 та IU074661 Haldi bhati, 334 г/м2. Висота рослин у досліджуваних зразків знаходилась у межах 43, 2–69, 5 см (IU074661 Haldi bhati, IU074663 Tindal–IU074659 Maharandi, відповідно), а висота прикріплення бобу коливалась від 3, 0 до 4, 2 см (IU074657 Ankur–IU074658 Pusa Naubahar, відповідно), що відповідає градації «дуже мала». Висновки. Селекційна робота, створення та вирощування вітчизняних сортів гуару та машу є необхідною для Україні для використання цих культури в харчовій, косметичній, нафтовидобувній промисловості, що дозволить зменшити імпорт та заощадити значні валютні ресурси.