Якісно розроблена облікова політика є основним законодавчим актом підприємства щодо порядку ведення бухгалтерського обліку в умовах виробництва. Грамотно обрані елементи облікової політики допоможуть зробити облік «прозорим», зменшити кількість можливих помилок та штрафних санкцій, одержати найбільш корисну інформацію, яка дійсно необхідна користувачам для прийняття правильних висновків про діяльність підприємства та порівняння показників фінансових звітів з показниками інших підприємств [1, с. 52]. Метою облікової політики є забезпечення якісних характеристик інформації, що наводиться у фінансовій звітності. Згідно з Законом України від 05.10. 2017 р. № 2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень»[2] сутність терміну «облікова політика» дещо змінилося. Нині облікова політика–це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності [3]. Тобто, облікова політика стосується не тільки фінансової звітності, але й бухгалтерського обліку.