Актуальність теми. Реалізація «Стратегії сталого розвитку Україна–2020», схваленої указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015, зумовлює необхідність реформування аграрних відносин шляхом формування державної аграрної політики, спрямованої на вдосконалення сфери інноваційного, екологічно безпечного аграрного господарювання й диверсифікації видів економічної діяльності в межах сільських територій, впровадження сільськогосподарської біоенергетики й забезпечення соціальних змін на селі. Не менш важливим чинником, що також підтверджує актуальність обраної теми дисертації, виступає формування в сучасній доктрині аграрного права України орієнтованої на практику забезпечення сталого розвитку аграрної сфери концепції предмета вітчизняного аграрного права, реалізація якої стане запорукою прогресивного розвитку села, продовольчої безпеки населення держави, захисту прав жителів сільських територій в нових умовах державотворення та процесу євроінтеграції.

У сучасних умовах трансформація предмета аграрного права зумовлена появою в його структурі якісно нових видів суспільних відносин, що виникають у зв’язку з: необхідністю забезпечення сталого розвитку всієї аграрної сфери в державі шляхом запровадження нових форм аграрного господарювання, використання інноваційних технологій у сільськогосподарському виробництві, стимулювання розвитку біоенергетики, сільського туризму, диверсифікації сільськогосподарської діяльності, інформаційних відносин в аграрній сфері, а також виконанням міжнародних зобов’язань України в цій сфері.