У статті визначені та проаналізовані теоретичні та практичні аспекти впливу релігії на світову політику. Під-дано науковому аналізу десекуляризацію як історичний феномен повернення релігії в теорію і практику міжнароднихвідносин. Доведено, що релігія ніколи не зникала з суспільного життя, а на сучасному етапі вона активно реінтегру-ється в світову політику. Визначені основні функції релігійного фактору в світовій політиці. Особливу увагу приді-лено впливу окремих релігій, досліджено феномен" політичної релігії". Помітною тенденцією стала політизація ісла-му та посилення впливу ісламського фактору на світову політику. Підкреслюється, що на сучасному етапі на світо-вій арені з'являються релігійні системи у вигляді системи транснаціональних зв'язків між державами, релігійнимианклавами в кордонах інших держав, окремими групами і транснаціональними релігійними рухами, які встановлюють-ся над національними кордонами, утворюючи додаткову транснаціональну систему взаємодій. Транснаціональнівпливи здійснюються складними та різнорідними засобами, формуючи як вертикальні ієрархічні лідерські моделі (ка-толицька церква, російська православна церква), так і безлідерські моделі із складними мережевими структурами (ісламський проект). Піддано науковому аналізу вплив релігійного фактору на зовнішню політику глобальних держав, зокрема США. Ви-значені специфічні особливості та функції нових адміністративних структур при державному департаменті США. Надано практичні рекомендації щодо можливостей використання такого досвіду Україною. Ключові слова: світова політика, релігійний фактор, політична релігія, десекуляризація, релігійний дискурс, ісламізм.