У статті автором досліджено юридичну відповідальність, яка нерозривно пов’язана з необхідністю дотримання приписів, правил поведінки, підкорення, узгодження своєї поведінки з об’єктивними законами природи та суспільства. Якщо немає необхідності у дотриманні яких-небудь норм, приписів, то немає і відповідальності. Правові вимоги формулюються у вигляді юридичних обов’язків у формі конкретних або загальних правовідносин. Проаналізовані різні підходи щодо розуміння поняття юридичної відповідальності, та виділені три основні групи: прихильників так званої «негативної» юридичної відповідальності, які пов’язують юридичну відповідальність лише зі скоєнням правопорушення; прибічників позитивної юридичної відповідальності, які ґрунтують свою позицію на тому, що юридична відповідальність орієнтована не лише на минулу, але й на сьогоднішню та майбутню поведінку суб’єкта правовідносин; науковців, які розглядають юридичну відповідальність не тільки як негативну (ретроспективну) і позитивну (перспективну), але як цілісне правове явище з різними формами реалізації. На основі аналізу фахової юридичної літератури доведено існування кількох основних напрямів у розумінні юридичної природи і структури фінансово-правової відповідальності. Одні науковці вважають фінансово-правову відповідальність самостійним видом юридичної відповідальності; інші вважають, що вона є різновидом адміністративної відповідальності; третя група фахівців визначає податкову, бюджетну, валютну відповідальність в системі фінансово-правової відповідальності. Обґрунтовано, що юридична відповідальність посадових (уповноважених) осіб, суб’єктів публічних правовідносин за порушення встановленого порядку є наслідком їхнього недбалого виконання чи невиконання службових повноважень. Правовий інститут відповідальності є обов’язковим елементом механізму регулювання правовідносин, оскільки спрямовує дії всіх суб’єктів (включно з уповноваженими особами контролюючих органів) до правомірної поведінки.