Вступ. Постійне зростання вимог до чистоти продуктів, що випускаються, тенденція до використання кількісних критеріїв при оцінці якості продукції вимагає детального вивчення вмісту окремих компонентів сировини, що є можливим завдяки сучасним методам дослідження. Однією з умов ефективного та надійного хіміко-технологічного контролю якості хмелю та хмелепродуктів є метод газової хроматографії. Мета досліджень полягала у встановленні кількості та якісного складу ефірної олії у сортах хмелю вітчизняної селекції на основі сучасних методів досліджень. Методи. Кількість ефірної олії визначали методом дистиляції, а її якісний склад–методом газорідинної хроматографії на 60 м капілярних колонках Stabilwax на хроматографі" Кристал 2000 М". Результати. Максимальну кількість ефірної олії в сортах хмелю за роки досліджень було зафіксовано у 2017 році. Мінімальну її кількість серед тонкоароматичних сортів хмелю було визначено в шишках сорту Злато Полісся та Клон 18, що становило відповідно 0, 42-0, 70 мл/100 г сухого хмелю. В ефірній олії даних сортів містилося також найменше мірцену від 17, 3 до 26, 4%. Серед ароматичних сортів максимальну кількість ефірної олії визначено у хмелі сорту Заграва–2, 76 мл/100. В групі гірких сортів стабільно висока кількість олії встановлена в шишках сорту Руслан–2, 87 мл/100 г. Усі ароматичні та гіркий сорт Промінь мали в складі ефірної олії досить високий вміст фарнезену від 11, 5 до 18, 2%. Найбільше гумулену—до 32, 5% визначено в шишках сорту Ксанта. Таким чином, у вітчизняних сортах хмелю вміст та склад ефірної олії відповідає паспортним даним досліджуваних сортів. Висновки. Якісний склад компонентів ефірної олії та їх співвідношення в шишках хмелю не залежить від групової приналежності сорту і його хімічного складу, агротехніки вирощування та погодних умов, а є сортовою ознакою, тобто контролюється на рівні геному, і є одним з біохімічних критеріїв ідентифікації селекційних сортів хмелю.