Україна і Польща–держави, тісно пов’язані не лише кордонами, а й багатовіковою спільною історією, яку відомий польський дослідник Владислав Сєрчик свого часу назвав “тисячею років взаємного непорозуміння”. Відтак уже український вчений Ярослав Ісаєвич слушно зауважив, що, враховуючи це, в українсько-польських відносинах “доводиться згадувати не лише контакти і взаємовпливи, але й протистояння та конфлікти”. Драматичні події, зокрема останньої світової війни та повоєнних років, важким каменем закарбувалися в пам’яті багатьох поколінь і донині формують образи негативних стереотипів у свідомості частини населення, залишаючись складним дестабілізаційним моральним чинником. У цьому контексті особливого значення набуває розвиток українсько-польської співпраці, що допомагає віднайти шляхи до взаємного порозуміння, вибудовувати відносини на основі поваги до суверенітету і територіальної цілісності. Необхідність партнерських взаємин між суверенними Україною та Польщею пояснюється сьогодні також і прагматичними причинами, насамперед, прагненням сусідніх держав самоствердитися на міжнародній арені в якості повноправних суб’єктів міжнародних відносин. Такий статус багато в чому залежить від рівня відносин із тими країнами, партнерство з якими визначають як “стратегічне”. Саме тому Республіка Польща через свою вагому роль у підтримці регіональної безпеки та значний вплив на розвиток зовнішньополітичної діяльності нашої держави–одна з тих країн, співпраця з якими пріоритетна для України. Історіографія формування і розвитку українсько-польських відносин на сучасному етапі займає помітне місце як у вітчизняній, так і в польській історичній науці. Цій проблемі присвячено розвідки В. Борщевського, Т. Зарецької, М. Маліновського, Є. Новаковського, О. Павлюка, С. Стоєцького, Б. Сурмач, С. Трохимчука, П. Чернеги, К. Федоровича, М. Янківа й інших, що розкривають питання зовнішньополітичного співробітництва, різні аспекти внутрішньополітичної та соціально-економічної діяльності України і Польщі. Сюди потрібно віднести й працю Людмили Стрільчук “Україна–Польща: від добросусідських відносин до стратегічного партнерства (кінець ХХ–початок ХХІ століття)”, в якій проаналізовано двосторонні взаємини в політичній, військовій, гуманітарній, економічній сферах у контексті концепції стратегічного партнерства.