Хоча, аналізуючи це питання, представники інших дер жав–учасниць Ініціативи «Східне партнерство» навели низку аргументів, котрі, по суті, піддають сумніву припущення щодо виникнення непоправних дисбалансів та економічних нега раздів у країнах унаслідок переформатування відносин із РФ.«Ми маємо напружені відносини з Росією, зокре ма після конфлікту 2008 року. Тому Грузія диверсифі кує ринки, адже російський напрям–не єдиний у світі. Наразі ми лише відновлюємо економічні взаємини, і як що РФ, приміром, ще раз перекриє імпорт грузинського вина (як то було 2006 року), це істотно вплине на нашу економіку. Проте ми налаштовані на подальший розви ток»,–наголосив віцепрем’єрміністр, міністр економі ки та сталого розвитку Грузії Георгій Квірікашвілі. У цьому ж ключі міністр економіки Молдови Валерій Ла зер підкреслив важливість компліментарності економік двох країн, адже Кишинів у такому тандемі імпортує ресурси, а Москва–продукти харчування. Тож, виробляючи товари за європейськими зразками, Молдова приноситиме певні виго ди й для РФ, оскільки постачатиме на її територію якісну про дукцію.«Однак вагомими передумовами для налагодження такого діалогу є деідеологізація відносин сторін та інтенсифі кація діалогу між їхніми бізнессферами»,–додав він.«Ми контактуємо з Україною на рівні реалізації низки проектів, зокрема в бізнесовій та енергетичній сфері. Однак

Європейський інвестиційний банк–це підрозділ ЄС, котрий також має обговорювати з країнамипартнерами питання їхньої зовнішньої політики»,–зазначив президент Євро пейського інвестиційного банку Вернер Хойєр, аргументу ючи можливість надання Україні фінансової допомоги для модернізації її виробничих та промислових потужностей. Справді, у рамках реалізації ЄС Ініціативи «Східне партнерство» Європейський інвестиційний банк інтенси фікував процес надання позик її державамучасницям, збільшивши обсяг кредитування останніх зі 170 млн. єв ро у 2008 році до 934 млн. у 2012 му. Крім того, згідно з положеннями Спільної декларації саміту «Східне парт нерство: шлях уперед», протягом 2014–2015 років пе редбачається інтенсифікація виконання програм надан ня макрофінансової допомоги Україні та Грузії. Однак останні мають виконати наявні передумови зближення з ЄС та підтвердити взаємозв’язок таких програм із кон кретним порядком денним реформ у країнах. У цьому ж ключі вбачається можливим застосування інструментів макрофінансової допомоги Євросоюзу для надання під тримки країнампартнерам у питаннях усунення корот кострокових коливань платіжного балансу. Проте, говорячи про наслідки підписання Угоди про асо ціацію Україна–ЄС, озвучені вітчизняним урядом, Комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусід