Постановка проблеми. Стрімкий розвиток сонячної енергетики в Україні протягом останніх десяти років вражав: у 2019 році наша держава увійшла до ТОП-10 країн світу за темпами розвитку зеленої енергетики, а у 2020–у ТОП-5 європейських країн за темпами розвитку сонячної енергетики [1]. Проте такий підйом наштовхнувся на низку проблем, як внутрішніх, так і зовнішніх: непродумана еволюція законодавства, складнощі виконання зобов’язань за «зеленим» тарифом, втрата багатьох потужностей внаслідок ведення воєнних дій тощо. При цьому досвід становлення сонячної енергетики в Україні у другій половині 2010-х–на початку 2020-х років дає багато підстав для наукових роздумів щодо готовності вітчизняного законодавства до подальшого масштабування «зеленої» генерації. Справа у тому, що поява таких нетрадиційних об’єктів як сонячні електростанції породжує цілий комплекс наслідків для довкілля, суспільства, держави тощо. Однак при цьому специфіка таких наслідків законодавством не врахована повною мірою. Недостатньо всебічно врегульовано вплив сонячних електростанцій на навколишнє природне середовище та зворотній вплив довкілля на ці об’єкти альтернативної енергетики. Відповідні неузгодженості і прогалини відкриваються у процесі активного правозастосування. Саме тому на науку лягає завдання доктринально опрацювати законодавчі засади, судову практику та теоретичні здобутки у цій сфері з метою формування оптимальних шляхів удосконалення правового регулювання альтернативної енергетики в цілому та сонячної енергетики зокрема. Особливо це актуалізується у світлі сучасної необхідності формування та укріплення енергетичної безпеки країни в умовах ведення воєнних дій та післявоєнного відновлення. Стан досліджень. Правові проблеми розвитку альтернативної енергетики в Україні стали предметом наукової уваги таких учених як СД Білоцький, ОВ Гафурова, ХА Григор’єва, МА Дейнега, ГД Джумагельдієва, ММ Заверюха, ІІ Каракаш, КМ Караханян, ОБ Кишко-Єрлі, РС Кірін, МВ Краснова, ОІ Кулик, СА Оболєнська, АВ Павлига, АВ Пастух, ЄО Платонова, ЕЮ Рибнікова, ЮМ Рудь, ОМ Савельєва, МВ Чіпко та інші. У роботах указаних учених було розкрито окремі правові питання розвитку законодавчого забезпечення «зеленої» генерації в Україні. Особливу увагу правовому регулюванню саме сонячної енергетики приділили ММ Кузьміна [2], АВ Павлига [3], ІЄ Чумаченко [4–6], ТЄ Харитонова [7–9] та деякі інші вітчизняні учені. Дана стаття є продовженням циклу робіт автора, присвячених правовому забезпеченню геліоенергетики. У попередніх працях нами було виявлено основні тенденції еволюції сонячної енергетики у світі, обґрунтовано оптимальні шляхи законодавчого забезпечення подальшого розвитку вітчизняної геліоенергетики [10]; застосовано методологічний підхід, за якого геліоенергетичне природокористування розглядається як комплексне