До вчених, які здобували славу історичному факультету Ужгородського університету, слід віднести і кандидата історичних наук, доцента Томаша Михайловича Сопка. Він народився ІЗ лютого 1927 року в Ладові (тепер Мукачівський район Закарпатської області) у сім'ї словака. Закінчив початкову школу, Мукачівську реальну гімназію (1945р.), Ужгородський університет (1952р.). Свій трудовий шлях ТМ Сопко розпочав у 1946 році вчителем історії Велятинської семирічки, що на Хустщині. Потім вчителював у Горінчівській СШ, окре мих середніх школах м. Мукачева. Після закінчення істо ричного факультету (1952р.) ТМ Сопка було призначено директором Солотвинської семирічної школи з угорською мовою навчання, а ще через чотири роки (у 1956р.)—директором Солотвинської СШ. За період 1946—1960 років Томаш Михайлович зарекомендував себе добрим знавцем історії, чудовим вихователем-педагогом, здібним організатором учнівського та учительського колективів. Як згадують його колишні вихованці, уроки молодого істо рика були настільки цікавими, захоплюючими і динамічними, що ніхто й не пробував шукати собі якісь інші «заняття». Окремим своїм учням Томаш Михайлович назавжди прищепив любов до науки життя—історії.

Переломним у житті ТМ Сопка був 1960 рік—він став аспірантом Московського державного університету ім. МВ Ломоносова. А це було дуже непросто. Тільки належна фахова підготовка і знання латинської та більшості європейських мов дозволили випускникові УжДУ успішно витримати випробування у столичному вузі. Аспірант почав працювати над кандидатською дисертацією під керівництвом дуже досвідченого й відомого вченого—академіка СД Сказкіна. Молодий науковець був дуже наполегливим. Йому стали у пригоді знання іноземних мов. І ось 24 червня 1964 року на засіданні Спеціалізованої вченої ради історичного факультету МДУ ТМ Сопко успішно захищає дисертацію на тему:«Аграрні відносини в Закарпатті в XVI—ХУІІст.». Треба підкреслити, що наукова проблема була розкрита блискуче, на чому наголошували й офіційні опоненти ВМ Лавровський і ВП Шушарін.