Результати. Аналіз параметрів пластичності і стабільності елементів структури врожаю у сортів пшениці озимої за різних умов вирощування виявив, що їх мінливість залежить як від генотипу так і від екологічних градієнтів. Так, за масою зерна з колоса серед проаналізованих генотипів лише сорти Кірена і Ярославна відрізнялись високою реакцією на зміну умов вирощування (bі= 1,215–1,635), інші сорти (Асканійська, Асканійська Берегиня, Знахідка одеська, Кларіса) проявили досить високу пластичність (bі= 0,454–0,816). Аналогічна ситуація спостерігалась і в формуванні кількості зерен у колосі. Необхідно відмітити важливу біологічну особливість цих сортів, які за пізніх строків сівби при різних нормах висівання формували найбільшу реальну врожайність, порівняно з іншими сортами, і краще реалізували її потенційні можливості. Висновки. Визначено, що кожний сорт пшениці різного типу розвитку необхідно розглядати в аспекті його реакції на різні умови вирощування і на здатність реалізації генетичного потенціалу в конкретному екологічному регіоні. Результати оцінки адаптивного потенціалу виявили високий ступінь гомеостатичності у сортів пшениці озимої Асканійська, Асканійська Берегиня, Перлинна і альтернативного типу Кларіса.