Висвітлено актуальність реформування національної системи природно-заповідної справи у зв’язку з прагненням інтеграції до Всеєвропейської екологічної мережі. Досліджено передумови та особливості впровадження методології стратегічної екологічної оцінки (СЕО) до управління природоохоронними територіями. Розглянуто зміст підходів СЕО, які полягають в аналізі геоекологічних наслідків та розробці природоохоронних рекомендацій з урахуванням вивчення потенціалу природно-територіальних комплексів у їхній просторовій диференціації, характеристиці можливостей їх використання, відновлення і поліпшення, формуючи наукові засади для прийняття управлінських рішень. Висвітлено практичну апробацію певних методологічних підходів СЕО на ситуативному прикладі розбудови екологічної мережі в межах Зміївського, Балаклійського та Ізюмського адміністративних районів Харківської області. Монографія може бути рекомендована науковцям, працівникам органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, аспірантам і слухачам магістерських програм за спеціальностями «Екологія», «Технології захисту навколишнього середо-вища» та «Державне управління».