Гірничопромислові комплекси, зокрема підприємства вугільної промисловості, належать до зон підвищеної екологічної небезпеки, адже багаторічне функціонування підприємств гірничодобувної та гірничопереробної промисловості призвело до істотного локального забруднення компонентів наземних екосистем. З огляду на це, потрібно приділити увагу дослі дженню їх впливу на стан довкілля та варто акцентувати на вивченні форм знаходження важких металів у відвальних поро дах терикона Центральної збагачувальної фабрики "Червоноградська" Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну, який є найбільшим у регіоні. Результатів наукових досліджень з поширення різних форм важких металів у зоні техногенезу відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення є недостатньо для розроблення ефективних природоохоронних систем, тому вивчення цієї тематики є актуальним. У роботі наведено результати досліджень з вивчення деяких різновидів гірських по рід: аргіліту, алевроліту, пісковику на предмет вмісту у них Cr та Mn у валовій формі (за допомогою 1 н. HNO3 у присутнос ті H2O2), ацетатно-амонійній (ацетатно-амонійний буферний розчин з рН 4,8) та водорозчинній (з використанням дистильо ваної води) витяжках. Встановлено чинники екологічної небезпеки довкілля, спричинених розподілом різних форм хрому та мангану на підставі аналізу міграційних властивостей цих елементів. Встановлено, що вміст валових форм Mn у 1,14- 1,88 раза перевищує встановлені норми та сягає значень 2824,00 мг/кг у кременистому алевроліті. Виявлено, що концентра ція рухомих форм важких металів у зразках порід перевищує допустимі норми в ацетатно-амонійній витяжці Cr у 1,33- 2,5 раза, Mn – у 1,4-4,87 раза. Розраховано коефіцієнти концентрації важких металів за відношенням до валової форми, виз начено, що значення є дуже мінливими, що залежить від досліджуваної породи. Результати досліджень дають підставу оці нити породи відвалу Центральної збагачувальної фабрики у частині поширення різних форм Cr та Mn як небезпечні для довкілля