У статті проаналізовано групу фразеологічних одиниць української мови з рослинними
компонентами-символами в етнонаціональному аспекті; з'ясовано, що апарат символів
як структурних компонентів стійких сполучень неоднорідний; зазначено, що словесна
символіка фразеологічних одиниць відображає своєрідність рослинного світу;
показано, що світ природи, представлений в українських стійких сполученнях,
характеризується як універсальністю, так і особливостями національного сприйняття.